Брутальні мужики не плачуть і не відчувають ніжностей до кошенят. Вони взагалі не заводять таких тварин. Для них підійде який-небудь пітбуль або доберман. Але історія Майка, який вирішив взяти на перетримку кошенят, ламає шаблони.
Одного разу Майку запропонували взяти на час крихітних кошенят в кількості чотирьох особин. Його попередили: дитинчата слабенькі і болючі. Вони важать менше норми.
Спочатку чоловік і уявити собі не міг, як він буде доглядати за ними. «А раптом хлопці з байк-клубу побачать його з кошенятами? На сміх ж піднімуть», − такі думки відвідували Майка.
Але коли він узяв на руки цих крихт, його серце розтануло. Тому чоловік одразу погодився. Це були три братика і білосніжна дівчинка, яку Майк назвав Леєю. Всі четверо були дуже маленькими, мали потребу в турботі.
Чоловікові довелося змінити свій розпорядок дня. Адже кошенят потрібно було годувати строго по годинах. Майку довелося навчитися акуратно годувати дитинчат з допомогою шприца. Бігати з ними по ветеринарам.
На жаль, один з кошенят був дуже слабеньким. Як би не намагався Майк, але виходити його не вийшло. Він відніс малюка в ветеринарну клініку, але там теж допомогти не змогли. Малюк помер.
Це було справжнім потрясінням для Майка. Він намагався змусити себе не плакати, але не зміг. Зрештою, чоловік дав волю почуттям і розридався над крихітним тільцем. У смерті кошеня чоловік звинувачував тільки себе.
Але сумувати у Майка часу не було. Йому потрібно було виходити інших дитинчат. І він з цим завданням впорався. Скоро і Лея, і два її брата пішли на поправку. Вони набрали нормальну вагу.
Через пару тижнів прийшов час розлучатися. У Майка прямо ком у горлі застряг, коли він віддавав малюків. Вони стали для чоловіка рідними. Після цього випадку, він зрозумів, що жити без кошенят більше не зможе. Тому взяв із притулку ще парочку кошенят і тепер дбайливо за ними доглядає.
