Протестувальники штурмували вхід до головного павільйону кліматичного саміту COP30 у Белені, Бразилія, увечері у вівторок, змусивши делегатів евакуюватись і підкресливши напруженість навколо питань вирубки лісів і прав корінного населення. В інциденті брали участь активісти груп корінного населення та радикальних лівих молодіжних рухів, які прорвали кордони безпеки, скандуючи гасла на кшталт «Наші ліси не продаються» та вибиваючи ногами двері.
Відео, які поширювалися в соціальних мережах, показали хаотичну сцену: протестувальники в традиційних корінних костюмах зіткнулися з бразильськими солдатами та співробітниками служби безпеки ООН біля входу в будівлю. Як повідомляє Reuters, один з охоронців сказав, що в нього вдарив барабан, кинутий одним із демонстрантів. В результаті інциденту двоє співробітників служби безпеки ООН отримали легкі травми та пошкодження місця проведення саміту COP30; однак мітингувальникам не вдалося прорватися глибше комплексу.
Це зухвале порушення безпеки на престижному кліматичному форумі вважається дуже незвичайним через суворі протоколи. Влада Бразилії та ООН зараз розслідують інцидент.
У Белені, розташованому на краю лісу Амазонки, планувалося висвітлити голос корінних народів, завдяки чому саміт COP30 отримав прізвисько «Корінне населення». Бразильський міністр Соня Гуахара, голова Міністерства у справах корінних народів, назвала це історичною подією та очікує, що в ній візьмуть участь 3000 представників корінного населення з усього світу. Цьогорічний саміт відзначає десятиріччя з моменту ухвалення Паризької угоди, згідно з якою країни зобов’язалися обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 °C.
Проте вибір Бразилії місцем проведення саміту викликав суперечки через поточну практику вирубки лісів і надання нових ліцензій на видобуток нафти і газу, незважаючи на заявлені зобов’язання за Паризькою угодою. Лідер першої нації Тупінамба підкреслив цю напругу, заявивши: «Ми не можемо їсти гроші», висловлюючи невдоволення розвитком лісових земель для таких галузей, як агробізнес і гірничодобувна промисловість.
Президент Луїс Інасіо Лула да Сілва відкрив саміт, засудивши заперечення зміни клімату та «фейкові новини», позиціонуючи COP30 як платформу для правдивого звітування про роль Амазонки в глобальних кліматичних рішеннях. Він зазначив, що цей важливий біом є домом для майже 50 мільйонів людей, включаючи 400 груп корінного населення.
Однак на практиці порушення прав на землю та використання навколишнього середовища прямо суперечать заявам Бразилії на міжнародній арені. Доповідь ООН, опублікована на початку цього року, підкреслює цю помилку: корінні народи захищають 80% біорізноманіття, що залишилося на планеті, але отримують менше 1% міжнародного фінансування клімату. Це вразливе населення відчуває дисонанс від зміни клімату через залежність від природних ресурсів для виживання та культурної ідентичності. Порушення безпеки на COP30 викриває глибоку прірву між високою риторикою та реальними проблемами, з якими стикаються корінні громади в Амазонці.
Цей інцидент підкреслює нагальну потребу в конкретних діях проти вирубки лісів, більш справедливого розподілу кліматичних фінансів і правдивого визнання прав корінного населення на землю — питань, які лежать в основі як зменшення глобального потепління, так і досягнення довгострокової екологічної справедливості.
