Кордон між психічними захворюваннями та насильницькими злочинами часто розмита, особливо у випадках, коли психоз штовхає людей на напад на найближчих. Досвід Коена Майлза-Рата ілюструє тривожну, але недостатньо освітлювану закономірність: ** спалахи насильства, спричинені тяжкими психічними розладами, особливо всередині сімей.**
Межа Терпіння
Сам інцидент був жорстоким та швидким. Маячня – переконаність у одержимості його батька демонами – привела Коена до нападу на нього з ножем. Внаслідок боротьби Коен відкусив батькові вухо і перерізав йому горло. Напад не виявився смертельним, але призвело до пред’явлення звинувачень у скоєнні тяжкого злочину та виданні судової заборони, назавжди зруйнувавши їхні стосунки.
Це був непоодинокий випадок. У Сполучених Штатах щорічно реєструється близько 300 вбивств, скоєних дітьми проти батьків, що становить приблизно 2% усіх вбивств. Значна частина цих випадків пов’язана з молодими чоловіками, які страждають від нелікованого психозу, які залежать від своїх батьків щодо підтримки. Люди, які повинні бути рятувальним колом, можуть стати мішенями, коли параноя і маячня беруть гору.
Чому це важливо
Сувора реальність полягає в тому, що тяжкі психічні захворювання можуть перерости у крайнє насильство, якщо їх ігнорувати. Трагедія полягає не тільки в самому акті, а й у провалі систем, покликаних запобігти йому. Доступ до психіатричної допомоги часто недостатній, особливо для тих, хто найбільше її потребує: молодих людей, чиї симптоми не дозволяють їм працювати або вчитися. Це змушує їх покладатися на сім’ю, де маячня може перетворити підтримку на загрозу, що сприймається.
Основна проблема – відсутність раннього втручання та послідовного лікування. Поки психічне здоров’я не буде розглядатися з тією ж серйозністю, що й фізичне, ці спалахи насильства залишатимуться похмурим, передбачуваним результатом. Цей цикл не перерветься, поки ми не визнаємо прямий зв’язок між нелікованим психозом та потенціалом для трагічного насильства.
