Десятиліттями біологи ламають голову над тим, чому у людей унікальним чином є підборіддя – кістковий виступ, що не зустрічається в жодній іншій примат. Нові дослідження показують, що ця визначальна риса Homo sapiens еволюціонувала не для якоїсь конкретної мети, а скоріше як побічний продукт інших еволюційних змін. Дослідження, опубліковане в PLOS One, переглядає давнє припущення, що кожна риса повинна формуватися природним відбором безпосередньо.
Таємниця Підборіддя
Підборіддя людини – це чіткий кістковий виступ нижньої щелепи. Хоча він використовувався як ключова ознака для ідентифікації сучасних людей, його функція залишалася незрозумілою. Попередні теорії варіювалися від зниження напруги в щелепі під час жування до участі у статевому відборі або допомоги у формуванні мови. Однак жодна з них повністю не пояснювала, чому ця риса розвинулася лише у нашого виду.
Аналіз Черепів, Щоб Розкрити Істину
Дослідники під керівництвом Норін фон Крамон-Таубадель з Університету Буффало проаналізували 532 черепи людей та 14 інших видів мавп, включаючи шимпанзе, бонобо та горил. Порівнюючи анатомічні відстані на голові та щелепи з еволюційним деревом, вони перевірили, чи формувалися риси, пов’язані з підборіддям, прямим відбором або випадковим дрейфом.
Результати: Побічний Ефект Еволюції
Аналіз показав, що лише три з дев’яти рис, пов’язаних з підборіддям, показали ознаки прямого відбору. Інші шість, мабуть, є еволюційними побічними продуктами – рисами, які виникли випадково, коли череп та щелепа зазнали інших змін. Коли наші пращури прийняли прямоходіння, їхні черепи згиналися, а обличчя засувалися під мозковою коробкою. Одночасно збільшився розмір мозку, а дієтичні зрушення знизили потребу у потужних щелепах та великих зубах. Ці зрушення призвели до того, що верхня щелепа відступила, залишивши нижню щелепу виступати вперед – у результаті з’явилися перші підборіддя.
«Еволюція часто буває хаотичнішою і менш спрямованою, ніж люди очікують чи припускають», – зазначає фон Крамон-Таубадель.
Еволюційний Спандрель
Підборіддя людини є яскравим прикладом те, що еволюційні біологи називають «спандрелем» – рисою, що виникає як неминучий наслідок інших структурних змін. Подібні приклади включають людську пуповину та крихітні руки Тіранозавра Рекса. Дослідження наголошує, наскільки тісно пов’язані череп та щелепа, що означає, що зміни в одній області можуть викликати зміни в інших, навіть ненавмисні.
Це відкриття ставить під сумнів ідею у тому, кожна риса повинна мати селективне перевагу. Натомість воно підкреслює, як випадкові еволюційні сили та взаємопов’язані анатомічні зрушення можуть виробляти унікальні риси, такі як людське підборіддя.
На закінчення, людське підборіддя – це навмисно відібрана риса, а швидше несподіване наслідок ширших еволюційних тенденцій – свідчення часто хаотичної і непередбачуваної природи природного відбору.
