Дослідження Університету Вісконсіна показує, що обмеження споживання незамінної амінокислоти ізолейцину може значно продовжити життя та покращити здоров’я мишей. Дослідження, опубліковане в журналі Cell Metabolism, показало, що обмеження ізолейцину збільшило тривалість життя самців мишей на 33% і самок на 7%, одночасно покращивши метаболічний стан і зменшивши вікову слабкість.
Роль ізолейцину в процесі старіння
Ізолейцин є однією з трьох амінокислот з розгалуженим ланцюгом (BCAA), необхідних для синтезу білка. Хоча це необхідно для виживання, надмірне споживання може прискорити процес старіння. Попередні дослідження пов’язували високе споживання ізолейцину з погіршенням обміну речовин у людей, що вказує на потенційний зв’язок між дієтою та довголіттям. Нове дослідження мало на меті виділити вплив обмеження ізолейцину на тривалість життя та загальний стан здоров’я.
Методологія дослідження та основні результати
Дослідники годували генетично різноманітних мишей однією з трьох дієт: стандартною контрольною дієтою, дієтою зі зниженим вмістом амінокислот або дієтою з низьким вмістом ізолейцину. Мишам надали довільний доступ до призначеної їжі у віці, еквівалентному 30 людським рокам. Результати були вражаючими: миші на дієті з низьким вмістом ізолейцину жили довше, підтримували меншу вагу, незважаючи на високе споживання калорій, і продемонстрували покращення 26 показників здоров’я, включаючи м’язову силу, рівень цукру в крові та зменшення збільшення простати у самців.
«Різні компоненти вашої дієти мають цінність і мають вплив не тільки на калорійність», — пояснив ендокринолог Дадлі Ламмінг, провідний дослідник дослідження. «Ми глибше занурюємося в один інгредієнт, який багато людей можуть споживати в надлишку».
Наслідки для здоров’я людини
Хоча це багатообіцяюче, перенести ці результати на людей важко. Просте зменшення споживання білка не є життєздатним рішенням, оскільки це може мати негативні наслідки. Дослідники припускають, що оптимізація дієти — вибір більш здорової їжі — може бути більш практичним підходом до зменшення споживання ізолейцину.
Дослідження підвищує можливість розробки фармацевтичних втручань, таких як препарат, що блокує ізолейцин, щоб імітувати спостережувані ефекти проти старіння. Однак необхідні подальші дослідження, щоб визначити оптимальні рівні ізолейцину для людини та врахувати індивідуальні відмінності.
На закінчення, обмеження ізолейцину демонструє значний потенціал проти старіння у мишей, спонукаючи до подальшого вивчення його ролі в довголітті людини. Отримані результати підкреслюють важливість дієтичного складу, крім простого споживання калорій, що відкриває нові можливості для втручань, спрямованих на подовження тривалості здорового життя.
