Двоїсте враження від цього американського закону, правда?
Я маю на увазі прийнятий Палатою Представників Конгресу США «Закон про транспарентності відносно Володимира Путіна» — закон про розкриття особистого статку президента РФ володимира Путіна.
Згідно йому, Нацразведка США повинна протягом 180 днів підготувати доповідь про стан Путіна і його сім’ї: активи, інвестиції, банківські рахунки, нерухомості в Росії і за кордоном.
З акцентом на пошук підставних або посередницьких структур, які служать для їх приховування.
Включаючи інформацію про будь бізнесах, бенефіціарами яких є Путін і його сім’я.
Крім того, у доповіді повинні бути розкриті доходи «найбільш значущих російських високопоставлених політичних діячів та олігархів» — прихильників Путіна.
Прес-секретар президента Пісків дуже розсердився.
Адже було прийнято чотири закони: про доходи Путіна, про невизнання Криму російським, про розслідування вбивства Нємцова і про погрози з боку Росії.
Дмитро Пєсков сказав так:
— Подібні законопроекти можуть лише негативно вплинути (на відносини). Це триває досить недружня, шалена русофобська лінія. Це продовження такої емоційної екзальтації. Тому зараз ми не очікуємо якось тверезих оцінок з боку американських законодавців.
— …перебувають у полоні цих емоцій, які не дають їм можливості тверезо оцінити обстановку і продемонструвати хоч якусь політичну волю до тих дій, які найкращим чином, з нашої точки зору, відповідали інтересам двох країн.
Чому двоїсте враження?
Тому що відразу виникає питання: «Чому США собі це дозволяють?»
Уявіть собі, яка піднялася істерика б в американських ЗМІ і громадську думку, якщо б подібний закон про транспарентності щодо Трампа або, наприклад, Обами, прийняла Державна Дума!
Доходи Путіна – адже це наша справа, російське, внутрішнє.
Наш президент, нам і його гроші рахувати.
Чи не вважати.
Чому вони дозволяють собі так нахабно, публічно втручатися?
У мене подруга Путіна любить, м’яко кажучи, не дуже.
Але тут я побачив цілий водоспад обурення.
Американське хамство ж, очевидно.
Поширення американської юрисдикції на неамериканські сюжети, втручання у внутрішні справи і т. д.
Але враження все-таки двоїсте.
Адже це єдиний шанс росіян дізнатися хоч що-небудь більш-менш правдиве про доходи Володимира Путіна.
Зрозуміло, що подібне розслідування в самій Росії ніколи вироблено не буде.
Або, може бути, ви вірите тій декларації про доходи, яку подає наш президент кожен рік?
Я наприклад, не дуже.
Але у мене особлива позиція, вона зазвичай не зустрічає розуміння.
Мені здається, що особисте збагачення політичної верхівки, перших осіб в даний історичний момент неминуче, по іншому просто не може бути, не буває.
І воно саме по собі ні на що не впливає.
Якщо супроводжується зусиллями з розвитку країни.
Головне питання не про доходи Путіна, а про політику Путіна.
Якщо Кремль забезпечить Росії економічний підйом, то нехай вони там всі озолотяться, це того варто.
Але очевидно, що деяка частина народу вірить у декларації Путіна.
Дуже ймовірно, що це досить велика частина.
І тоді Пісків, можливо, розсердився не дарма.
Пам’ятайте, яку хвилю обурення викликало розслідування Навального про доходи Дмитра Медведєва?
Уявляєте, що буде, якщо стане відомо про супердоходах Путіна Ст. Ст.?
Термін підготовки доповіді – 3 місяці.
Що буде далі?
Мій Телеграм-канал
Мій Фейсбук
Мій Яндекс Дзен
Мій Яндекс Дзен по психотипологии
