«В натурі» — один з небагатьох жаргонізмів, які прийшли в тюремне арго не з їдишу чи івриту. Він міцно укоренився у промові кримінальників Російської імперії, а після — і в розмовах нових росіян і навіть простих обивателів.
Сьогодні «в натурі» використовується як синонім для слів «звичайно», «безперечно» і «насправді». Але спочатку у цього виразу було зовсім інше значення і користувалися ним аж ніяк не злочинці.

Початкове значення словосполучення «в натурі»
Саме слово «натура» давним-давно перекочувало в російську мову з латинської. У перекладі з латині «natura» означає природний світопорядок, народження або природу. Не дивно, що багато художники говорили і продовжують говорити про поїздки на природу з метою написання нової картини не інакше як «виїхати на натуру». А в XIX–XX століттях дуже часто використовували вираз «стати в натурі». Що ж воно означало?
Два століття тому слово «натура» вживалося і в значенні оголеного тіла і єства людини. Якщо чоловік казав, що він вчора постав в натурі, то він мав на увазі, що він був голяка. Особливо часто вираз «в натурі» можна було зустріти в мові художників і письменників — людей, безмежно далеких від кримінального світу. Майстри фарб і пензля писали оголену натуру — позують голими дівчат і юнаків. А вчений і композитор Олександр Бородін якось написав своїй дружині, що весь день був змушений провести в натурі — так було спекотно влітку в будинку.
Поставали в натурі і ті, хто відкривав свою душу і не приховував своїх таємниць. Ймовірно, з-за цього значення виразу воно так сподобалося злочинців всіх мастей. Адже у багатьох їхніх темних справах важлива була гранична чесність між партнерами.
Кримінальна «натура»
Російська блатна феня практично повністю складається з слів, що прийшли з івриту або ідишу. Так сталося через те, що в російських в’язницях виявлялося багато вихідців з Одеси, і багато з них були євреями, зрозуміло, що звикли говорити на своїй рідній мові. Їх слівця припали до смаку російським кримінальним і були швидко взяті на озброєння. Але жодна тюремна фраза на ідиші не змогла точно і коротко відобразити в собі фрази «насправді це так і було» або «я у відповіді за правдивість наданої інформації». Тому жаргонізм «в натурі» отримав нове значення і став використовуватися як замінник вищенаведених фраз. Це споконвічно російське вираз навіть потрапило в словники кримінального жаргону.
Так, на початку XX століття відомий криміналіст Потапов Сергій Михайлович узявся за написання «Словник жаргону злочинців». Згодом ця книга допомогла у розкритті багатьох злочинів. Адже без розуміння тюремного арго слідчі могли пропустити важливу інформацію під час допиту. У словнику Потапова «в натурі» має значення «правильно». Фразеологізм вживається «в натурі» і ворогами злочинців — служителями закону. Наприклад, юристи часто говорять про внески в натурі, коли акціонер в якості внеску в статутний капітал передає будинок, земельну ділянку чи якесь обладнання. Примітно, що і у звичайних словниках, наприклад, у словнику Даля, «натура» в значенні «безперечно, очевидно» теж зустрічається. Так само, як і інше улюблене слово братків з дев’яностих — «лох».
Як дерево перетворилося в сільського простофилю
У слова «лох» є декілька значень. Наприклад, лохами називається рід чагарників і дерев, які мають сріблясте листя. А в Мурманської і Архангельської областях лохом називали рибу з лососевих, що йде після нересту. Її, знесилену, було дуже просто зловити, це була така собі риба-простак. А ще на Русі, особливо у Псковській губернії, так здавна називали простачків. Пізніше це слово міцно увійшло в феню — мова, на якій розмовляли офені-коробейники. Багато хто з них, до речі, були запеклими злочинцями. Бандити стали активно використовувати жаргонізм «лох», називаючи так своїх жертв. Популярність цього слова призвела до того, що від нього стали утворюватися нові ідіоматичні вирази в українській мові.
Наприклад, у дев’яності з’явився вираз «лохотрон», що означає гру, в ході якої з жертви виманюються гроші. Про громадський транспорт братки зневажливо говорили, що «я на цій лоховозке в житті не поїду». Якщо хтось зривав справу або зазнав фіаско, то про нього говорили, що він «лоханувся». Цікаво, що в Радянському Союзі деякі сприймали жаргонізм «лох» як абревіатуру. І розшифровували її не інакше як «Особу, Обдурена Хуліганами». До того ж, у Ленінградській області в сімдесяті стали видавати автомобільні номери з літерами «ЛОХ».
Найчастіше на машинах з таким невтішним буквеним позначенням приїжджали люди з сіл, щоб продати свої овочі та фрукти. Працювали вони чесно, за що місцеві кримінальні авторитети, звісно, швидко прозвали їх лохами — сільськими простофилями, не знали толк в зароблянні грошей. Іноді, якщо вони занадто нахабніли, бандити забивали їм стрілку. До речі, цей вислів є ще одним прикладом споконвічно російського тюремного арго.
«В натуре» — как это выражение появилось в русском блатном языке Интересное
Чому братки стрілки забивали
Як і багато вирази, фразеологізм «забити стрілку» прийшов в тюремний жаргон з іншого, професійного. Приміром, у залізничників «стрілка» — пристрій, за допомогою якого можна переправити поїзд з однієї колії на іншу. До речі, звідси походить ще одна тюремне вираз — «переводити стрілки», тобто перекладати відповідальність на когось іншого. Але повернемося до забивання стрілок.
У російському тюремному арго «стрілкою» стали називати плац у в’язниці — місце, де арештантів щоранку розподіляють на роботу. Тобто за аналогією зі стрілочним залізничним механізмом переводять в інше місце. На стрілці зеки могли встигнути поговорити один з одним, якщо у них на це було досить часу. Якщо ж часу не вистачало, то влаштовувалася невелика диверсія. В’язні починали або битися, або ще якось заважати роботі охоронців. У нужденних у переговорах таким чином з’являлася зайва хвилинка. Таке дійство російські зеки між собою називали «забити стрілку». І знову-таки тут є аналогія з жаргоном залізничників.
Як і будь-який механізм, стрілки на залізницях мали властивість ламатися. Найбільш часто це відбувалося із-за того, що біля важеля збирався сніг або лід. Таким чином стрілка забивалася, гальмувалася. І за допомогою такої-то матері і брухту працівникам доводилося лагодити. З часом значення виразу «забити стрілку» дещо змінилося. Так, «стрілкою» стали називати час і місце зустрічі для проведення розборок. Найімовірніше, тут стрілка має значення стрілки на годиннику. А жаргонізм «забити стрілку» означав призначення зустрічі на той час, коли стрілки на годиннику будуть стояти в певному положенні. Також є версія, що цей ідіоматичний вираз в російській мові з’явилося від назви Стрілки Василівського острова в Санкт-Петербурзі. Один час там досить часто зустрічалися різні банди і буквально забивали стрілку своїми автомобілями. Використовували фразеологізм «забити стрілку» і радянські хіппі. Але у них воно не мало ніякого кримінального підтексту. Так говорили, коли хотіли призначити побачення в певному місці і в певний час.
Автор: Тетяна Таранова

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here