Громадянин Китаю, що представляється містером Гріном, розповів історію про те, як його обдурили білоруські бізнесмени. Зараз китаєць знаходиться в Мінську і намагається повернути належні йому гроші. На батьківщину він повернутися не може, так як там його посадять у в’язницю за борги, які знаходяться на совісті обдурили його білорусів.

Містер Грін, або Жанг, і правда виявився підприємцем з китайського міста Вп, в якому знаходиться найбільший в світі оптовий ринок господарських товарів. Зараз містер Грін знімає квартиру в Сухарево. Він пояснює, що приїхав до Білорусі ще в грудні, щоб спробувати повернути гроші від компанії «Маркетли», засновника мережі магазинів «Шалі». Саме в ці магазини підприємець постачав промтовари — від вішалок до силіконових форм.

— Спершу ми познайомилися з Оленою Шапко. У той час вона працювала в одному з мінських гіпермаркетів і приїжджала в Китай. Я теж тоді був в іншій компанії, — пояснює Жанг. — Поставки йшли в Білорусь через гонконгську компанію Raffles. Олена та її чоловік Валерій Литвинов були контактними особами. Спочатку все йшло добре. Я відправляв їм контейнери без передоплати, згодом вони повертали мені гроші. Загалом, було довіру.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

Жанг показує свою бухгалтерію: у списку поставок значаться кілька білоруських торговельних мереж та інших компаній. Але туди поставки йшли не безпосередньо, а от з «Маркетли» він укладав договір без посередників.

— Компанія заявила, що хоче відкрити мережу магазинів, — пояснює чоловік. — Ми домовилися на поставку п’яти контейнерів з товаром — по одному на місяць. Я збирався відправити товар за своєю логістичною схемою. У нас в місті з її митним оформленням не було б проблем. Але Олена і Валерій наполягли на своєму варіанті, з-за чого контейнери застрягли на митниці і запізнилися.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

Якби послухали мене, то вантаж спокійно пройшов би митний контроль. Я відчував провину за те, що вантаж запізнюється, хоча і не через мене, тому підготував додатковий контейнер з великим асортиментом, який дуже складно швидко зібрати. У підсумку я спакував товар за 20 днів замість 30 і відправив у Білорусь. Я вважав, що успіх моїх партнерів — це і мій успіх, сподівався на партнерське ставлення.

— Ви відправляли товари в Білорусі без передоплати?

— Так, тому що до цього ми так працювали. Більше того, я домовлявся з китайськими підприємствами про поставку товарів без передоплати і мені в надії швидко розрахуватися. Але виникли проблеми з митницею. Потім з’явилися проблеми з вантажами, які доставляли кораблі: вони затрималися в Клайпеді. У підсумку товари прибутку набагато пізніше. Новорічні товари і зовсім дуже сильно запізнилися. Все це було не з моєї вини, повірте. Були проблеми у вантажоперевізника.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

За словами Жанга, товар доставили в Білорусь. Олена і Валерій розмитнили його і стали продавати. От тільки грошей ні в січні минулого року, в січні нинішнього китайський підприємець не побачив.

— Мені ніхто нічого не заплатив, — говорить він. — У результаті В минулому році я перший раз приїхав в Білорусь, щоб розібратися в ситуації і з’ясувати, коли мені повернуть гроші.

Тоді-то і партнери підписали план повернення грошей, де Валерій чітко окреслив схему, як і в які місяці буде повертати Жангу гроші. Мова йшла про суму в $312 тис.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— Тоді я звертався до юриста тут, у Білорусі, — пояснює Жанг. — Але юрист, як мені здалося, став на бік Валерія і Олени. Він нічого не перекладав мені, розмовляв з ними, як ніби мене немає. У підсумку ми підписали договір, за яким вони повинні були повернути мені гроші, але із застереженням: якщо знайдуть інвестиції.

Мені почали говорити, що віддадуть завтра, наступного тижня, пізніше. Потім не брали трубку, то ще щось. Ближче до літа якісь гроші почали повертатися — невеликі, близько $5 тис. На цьому все.

У грудні минулого року Жанг знову прилетів в Білорусь. Говорить, що зміг зустрітися з Валерієм і Оленою тільки після численних спроб додзвонитися.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— Намагалися зустрітися в «Гіппо». Одного разу я прочекав зустрічі п’ять годин, але ніхто так і не прийшов, — пояснює він. — Я знову телефонував. То не брали трубку, то переносили зустріч. Я ходив до них додому. Спочатку вони намагалися натиснути на жалість, що ось, хвора дитина і так далі. Потім були погрози, що викличуть міліцію. Одного разу і правда викликали — я навіть в камері сидів.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

За словами Жанга, в результаті Валерій зустрівся з ним на початку лютого, і вони знову підписали план повернення боргу.

— За графіком Валерій повинен був повернути мені $2500 до 20 лютого. Він цього не зробив, — пояснює Жанг. — Ні товар не повернув, ні гроші. Я в шоці і вже не знаю, як мені бути. Вирішив звернутися в ЗМІ. Не знав, як це зробити, тому пішов в «Гіппо» і став розповідати людям свою історію. Як тут добитися правди?

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— А чому ви не пішли в суд?

— Я звертався до юристів і в посольство. Мені дали контакти компанії, яка вже судилася тут, у Білорусі. Але навіть вона зі штатом юристів три роки намагалася щось довести. У мене немає таких грошей і сил, щоб ще стільки часу судитися. Ось всі мої заощадження зараз.

Жанг дістає з гаманця $300, білоруські рублі і юані. Руки у нього трусяться, а з очей капають на стіл сльози.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— Ось зараз ці $300 віддам за квартиру, і більше у мене немає грошей, щоб жити. Ще тиждень — і я піду на вулицю просити милостиню, — каже він, стримуючись, щоб не заплакати. — Я пропустив вже два китайських Нових роки. На минулий у мене помер дідусь, а я не зміг полетіти на похорон. У мене літні батьки і 80-річна бабуся. Так ось це вона дала мені гроші на приїзд сюди, хоча забезпечувати їх повинен я. А ще у мене є дочка, яка живе з колишньою дружиною. Вона не бачила тата ось вже кілька місяців. Звичайно, я можу прийти, як побита собака, до батька моєї колишньої (він володіє заводом). Але хіба люди, які поводяться, заслуговують моїх грошей?

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

За словами Жанга, для нього дуже важливо не підвести свою сім’ю і не втратити обличчя:

— Якщо я приїду назад без грошей, то в Китаї мене посадять у в’язницю, адже я повинен постачальникам. У нас в країні такі питання вирішуються дуже швидко. Я ж більше року чекав, намагався домовитися з ними, ні відсотків, нічого такого не брав. Більше того, я навіть вирішив зробити їм знижку в $12 тис., нехай тільки $300 тис. повернуть. І для себе вирішив, що так цього не залишу.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

Жанг каже, що готовий роздрукувати плакат і влаштувати пікет під вікнами будинку, де живуть його боржники.

— Буду стояти, поки мені не повернуть гроші, — підсумовує китаєць. — А що мені залишається робити?

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

Директор магазинів «Шалі»: «Ми готові все віддати, але частинами»

У білоруської сторони своя правда. Як пояснює директор Валерій Литвинов, їх компанія від боргу перед китайцем не відмовляється.

— Ми підписали схему повернення на цей рік: $2500 передаємо в лютому і березні, потім платимо за $15 000 в квітні і травні. До кінця року збиралися все віддати, — пояснює він. -20 лютого передали йому $2000, ще $500 збиралися до 8 березня повернути. Просто у нас зараз теж важка ситуація, арештовані рахунки.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— А чому ви не віддавали гроші в минулому році?

— Поясню. Ми збиралися відкрити два магазини в листопаді 2014 року. Замовили у містера Жанга контейнери з товаром для відкриття магазинів. Дата поставки двох контейнерів була в листопаді, і було ще два контейнери з датами поставок в грудні і січні. Один з них — з новорічними сувенірами. І всі вони запізнилися.

До 15 грудня ми отримали тільки два контейнера (один з них — з новорічним асортиментом). У підсумку ми відкрили магазин в середині грудня замість листопада. І відкрили його з напівпорожніми полицями. Довелося докуповувати товар у інших постачальників і вирішувати питання з колишніми поставками, оплачувати оренду, видавати зарплату співробітникам і так далі. Результат — тільки з новорічних товарів ми продали лише 30% від запланованого. Решта лежить на складі, так як передноворічну торгівлю ми пропустили, а з середини грудня через зростання курсу долара покупці стали вкладати гроші в дорогі товари.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

Курс змінився, але ціни ми тримали старими. Загалом, ситуація була важка. Інші контейнери прийшли вже після відкриття магазинів, в той час, коли курс виріс майже в два рази (що позначилося на вартості розмитнення).

А останній контейнер ми отримали в кінці березня. Він два місяці простояв в порту Клайпеди. Тільки після того, як ми написали відмову від нього, наш китайський партнер терміново надав нам документи з проханням забрати його. Звичайно, всі витрати по простою лягли на нас.

Связавшийся з білоруськими бізнесменами китаєць втратив 300 000 доларів (15 фото)

— Ви ж підписували зобов’язання по поверненню грошей ще у 2015-му?

— Так. Але з-за того, що частина товару взагалі не продалася, з іншою частиною із-за курсу ми увійшли в збитки, а ще два контейнери досі на митниці, ми ці гроші повернути не змогли, тільки погасили частину боргу. Тому спільно з нашим китайським партнером ми підписали нову угоду на цей рік.

— А ось як бути вашому партнерові? Є ж якісь домовленості, якесь слово?

— Ми готові були віддати товар, потім пропонували йому стати співзасновником компанії. В суд піти, в кінці кінців. Адже навіть якщо фірма збанкрутує, то він все одно свої кошти отримає.

Ну що ми можемо зробити в цій ситуації, якщо у нас немає грошей? Ми ж не зникли і не відмовилися від повернення боргів, готові по мірі можливості повертати. Але, як бачимо, містер Грін вибрав інший шлях. До суду він не пішов, нашим документами не вірить, проте приходить у наш магазин, розповідає всім про нас у найближчому супермаркеті, а зараз і ЗМІ підключив. Але ми від своїх слів, повторюся, не відмовляємося.

Звідси

попередня статтяУ Кіровську пяний водій Renault Duster влаштував серйозне ДТП (5 фото + відео)
наступна статтяСобака занудьгувала (8 фото)