На трасі М5 в Челябінській області поліцейські зустріли молодого чоловіка, який попросив допомогти з взуттям. До Амурської області далеко, а йде він із Ставропілля, де був в рабстві у циган, вже місяць. Єдина його мрія на сьогоднішній день — дістатися додому, на батьківщину.
В цю історію повірити складно: начебто на дворі не Середньовіччя, а ось здавалося б…
Сьогодні в ЗМІ з’явилося повідомлення, що на трасі М5 в Челябінській області інспектори зустріли йде пішки чоловіка. Він розповів, що втік від циган, які тримали його в рабстві, і направляється в Амурську область на батьківщину. Грошей на проїзд у Володимира Смускина не було, тому він йшов пішки, орієнтуючись на дорожні покажчики.
Як розповів утікач, в Ставропіллі він подався на заробітки, але після невиплати роботодавцем грошей йому запропонували залишитися у циган. Перші два тижні було непогано: Володимира годували і навіть платили, потім стали знущатися: били, змушували жебракувати, морили голодом. Після першого втечі його швидко спіймали, другий раз втекти не вдалося. За ці спроби його сильно побили.
Нарешті, доля йому посміхнулася, і Володимиру пощастило піти. З собою він зумів прихопити телефон, який заряджав в придорожніх кафе, і невелику суму грошей — 4100 рублів, а от паспорт залишився у циган. За місяць він зумів дійти від Ставрополя до Златоуста. До цього часу взуття Смускина прийшла в непридатність, і він вирішив звернутися за допомогою в поліцію.
Поліція на дзвінок Володимира відгукнулася негайно. Його виявили в районі 1740 кілометра траси М5 на узбіччі дороги. Він «обігрівався біля багаття, знаходився в одязі не по сезону, взуття без підошви, без головного убору», — цитує поліцейського Телеканал 360°. Особистість Володимира встановили за відбитками пальців, т. к. при собі документів у чоловіка не було. Претензій до «рабовласникам» він не має, заяви на них в поліцію писати не стане. Все, чого він хоче — дійти до будинку, в Амурську область. Правда, зізнається, що там його швидше за все ніхто не чекає.
Росія, XXI століття.