Пару років тому жили ми з дружною компанією в трійці на околиці Москви. Власне я, мій друг Віталя і знайомі друга — дуже мила пара Світла і Андрій.
Час минав, Віталік теж обзавівся дівчиною.
Андрій, мабуть, зрозумівши, що народу в хаті стало забагато, несподівано кинув Світла і звалив в невідомому напрямку. Світла мужньо пережила розрив і з головою вдарилася в роботу і алкоголізм.
Будучи теж завзятим випивакою, я зрозумів, що знайшов дуже непоганого співрозмовника і партнера по спільному розпивання різних смачних і не дуже напоїв.
Світла не опиралася, на цьому тлі ми добре подружилися, але не більше. Незважаючи на те, що дівчина вона була цілком собі симпатична, та що говорити, охеренная, я зовсім не квапився переводити наші відносини в горизонтальне положення. Як-то не хотілося і все тут. Та й вона не особливо виявляла якихось знаків уваги.
В один прекрасний день, після дуже цікавого розмови про книги, літератури тощо, Світлана дає мені почитати книгу. Як чесний чоловік вирішив прочитати, сподобалося, але так як останнім часом зовсім відвик від паперових книг, тупо скачав її на читалку і почитував по дорозі на роботу і назад.
Дочитавши цей шедевр літератури, повернув книгу з вдячністю. Натомість отримав ще одну, таким же макаром скачав, а потім знову повернув.
Ці книжкові подгоны тривали близько двох місяців. Поступово наші застілля припинилися, потім я взагалі на два місяці виїхав з міста і спілкування припинилося.
Місяць тому ми несподівано перетнулися, розговорилися і, вирішивши відзначити цю справу, рвонули до мене додому.
Після пари келихів розмова плавно перейшла на тему особистого життя, стосунків і іншого і з’ясувалося, що виявляється тоді вона мала цілком собі види на мене, а я, такий тормоз, так цього і не зрозумів. На моє зауваження, що не дуже це було помітно, була відповідь, що вона натякала і навіть прямим текстом практично це говорила.
Що, питаю, говорила? Яким прямим текстом? Та таким, що відповідає. Я тебе, ідіота, в кожній книжці записки писала, а ти, мало того, що жодного разу не відповів, так походу навіть жодної книжки не прочитав.
