Стояв я в черзі в супермаркеті, справа звичайна, покупки робив. Захоплення таке є – роздивлятися тих, хто переді мною стоїть. І ось попався мені на очі цікавий тип: молодий чоловік, видно, що модний, зачіска потопає в гелі, запах одеколону чує весь супермаркет, а одягнений… ну просто з голочки, взуття блищить так, що відображення можна побачити!
А в руках, як це не передбачувано: шампанське, полуничка з вершками, цукерки. Поки пробивала касирка цей набір, хлопець задумливо вимовляє: «Здається, щось забув…». І поринув у думи.
Тут втручається охоронець, який до цього перебував в статичному положенні, підходить і показує на упаковку «гумок».
Хлопець, радісно видає:
-«Ах! Точно, дякую! Але як ви здогадалися?»
Охоронець здивував усіх, хто стоїть в черзі своєю відповіддю:
«Шановний, я тут близько 7 років спостерігаю, як такого виду хлопчаки, та ще й з кільцем на пальці, купуючи джентльменський набір, завжди забувають про це…». І вказує на прямокутну упаковку.
