Жили ми якось в одному з найкрутіших районів нашого міста. Особливістю нашого двору було те, що будинки стояли паралельно та під’їзди у них дивилися один на одного. Наші вікна виходили на ту ділянку, де не було під’їздів, а розташовувалася порожня площадка, причому абсолютно порожня.
І ось влітку стала на цьому майданчику збиратися молодь на машинах — отакі хазяї життя. Все б нічого, але їх збори тривали до ранку і супроводжувалися гучною музикою та ревом форсированых двигунів. А вранці багатьом на роботу…
Так тривало близько 2-х тижнів.
Але в одну прекрасну хмарну, темну ніч я сидів біля вікна і курив. Внизу бУхали баси нової акустики з чиєїсь машини, сміх п’яних дівчат перекривав рев потужних двигунів. Коротше, спи спокійно втомлений пролетаріат…
Але тут з якогось вікна вилітає скляна пляшка з водою і падає на капот одного з пепелацев. Музика стихає і починаються крики молодих людей, у яких матюками розповідається про те, які кари чекають вчинила цей необачний вчинок…
І тут, незрозуміло з якогось вікна у будинку навпроти, лунає втомлений, але абсолютно спокійний голос:
— Наступна буде з бензином…
Більше машини там не стояли, а через 2 тижні там зросла дитяча площадка…
Следующая будет с бензином... Война и мир
У Татарстані підпалили Ладу, припарковану в одному з дворів. Власник частенько дуже голосно слухав музику і терпець мешканців урвався. Подивіться на колонки в автомобілі, а вірніше, на те, що від них залишилося і ви все зрозумієте.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here