У перекладі з японської «цунамі» — «велика хвиля в бухті (гавані) ». Самим вірним і очевидною ознакою прийдешньої катастрофи є різкий відплив води, часом морське дно оголюється на сотні метрів. Великі хвилі можуть проходити навіть вглиб суші на багато кілометрів, що робить цей природний феномен вкрай руйнівним.
Найбільш очевидними і частим причинами виникнення цунамі є підводні землетруси, виверження вулканів, а також зсуви. Ще в V столітті до нашої ери грецький історик по імені Платон говорив, що нищівні хвилі є результатом струси морського дна. Так 80% всіх цунамі відбувається в Тихому океані.
Цунамі складається не з однієї хвилі, а як би з серії або каскаду. Але найцікавіше тут те, що далеко не завжди перша хвиля є найбільш руйнівною. Швидкість деяких хвиль в океані може досягати 800 кілометрів на годину (біля берега швидкість стає набагато нижче, а от висота зростає), тому нерідко люди занадто рано повертаються в свої будинки… Хвилі йдуть один від одного на досить значній відстані, так два гребеня можуть бути розділені двома сотнями кілометрів. Висота таких хвиль рідко перевищує і одного метра, але все змінюється, коли цунамі досягає узбережжя.
Прогнозування цунамі навіть у вік космічних технологій практично непосильне завдання, адже швидкість хвиль настільки величезна, що її запросто можна порівняти зі швидкістю винищувача. Так у 1960 році в 160-ти кілометрах від Чилі виникло цунамі, яке вже через 15 хвилин обрушилося на узбережжя.
Не варто думати, що у цунамі і звичайних морських хвиль є щось спільне. Хвиля виникає лише у верхніх шарах води, в той час як під час цунамі задіяна вся водна товща — від самого дна до поверхні.
Багато тварин уміють передчувати наближення цунамі. Так в 2004 році в Таїланді сталася трагедія, яка забрала величезну кількість людських життів. Першими відчули недобре слони, які кинулись подалі від берега. В той момент тварин не могло нічого зупинити, їх охоплювали моторошний страх. А вже через кілька хвилин узбережжя перетворилося на справжнє пекло.
Коли йде цунамі, хвиля змітає на своєму шляху все, ламаючи дерева, будинки і споруди. Однак пальми примудряються виживати навіть під час такого стихійного лиха. А все завдяки розвиненій кореневій системі і дуже гнучкого стовбура.
Деколи цунамі виникають і в дуже нетипових для себе місцях. В 1755 році в Лісабоні відбулася страшна катастрофа практично знищила місто, а з ним і 60 000 тисяч місцевих жителів. Саме ця трагедія безпосередньо і сприяла тому, що в наслідку Португалія позбудеться статусу великої морської держави.
Так 5 листопада 1952 року постраждав від цунамі радянський місто Північно-Курильськ, розташований на острові Парамушир. Рано вранці на сонне приморське містечко обвалилася хвиля висотою 18 метрів. Ніякої системи оповіщення тоді не існувало, тому кількість жертв було величезним. З 6-ти тисяч у списках загиблих виявилися 2 тисячі 300 осіб. За свідченнями очевидців все було так: в ніч з 4 на 5 листопада місто розбудило 7-ми бальний землетрус. Коли люди вже трохи заспокоїлися, на узбережжі завітала хвиля висотою 8 метрів, через деякий час прийшла вже 15-ти метрова хвиля, а наступна виявилася ще вище. Багато жителі поспішили спуститися в долину, щоб врятувати своє майно…
Більшість людей, що вижили Північно-Курильська кинулися вгору до сопках, хтось втік в одній білизні. Друга хвиля закрутила у вирі важкі трактори і верстати, зносячи в крижану воду людей. Пізніше море стане повертати тіла загиблих, яких довелося ховати практично всю зиму. Від міста тоді залишилися тільки два бетонних споруди — ворота стадіону бетонний пам’ятник Герою Радянського Союзу льотчику Талалихину. Досить довго трагедія була засекречена, але радянський уряд вирішив створити Систему попередження цунамі. Проте передбачити це природне лихо виявилося набагато складніше, ніж могло здатися спочатку. До 70% всіх попереджень виявлялися помилковими, а два з десяти випадків реальної активності чомусь не потрапляли в поле зору приладів.
Тіллі Сміт — звичайна британська дівчинка, на честь якої був названий астероїд «20002 Тиллисмит». У 2004 році юна англійка відпочивала зі своїми батьками на таїландському пляжі. Раптово Тіллі помітила, що вода дуже різко пішла від берега. Про таке явище 10-річна міс Сміт дізналася в школі, тому поспішила попередити своїх батьків і персонал готелю. Таким чином тут тоді вдалося врятувати всіх відпочиваючих.
Джерело: http://belosnet.dn.ua/
