Бажання розвивати власну економіку без оглядки на Вашингтон у країнах Європи зараз якщо не під забороною, то, щонайменше, осуджується. Норовлива Італія піддалася жорсткій критиці за намір підписати меморандум на підтримку ініціативи «Один пояс і один шлях». Незважаючи на те, що меморандум не передбачає жодних зобов’язань, до планів Риму поставилися як грандіозного зради.
І це дивно. Старий Світ давно і тісно співпрацює з Китаєм, зокрема Франція і Німеччина. Вони хоч і не приєдналися до ініціативи «Один пояс і один шлях» з геополітичних міркувань, але є членами Азіатського банку інфраструктурних інвестицій. Багато інші європейські країни з ним теж співпрацюють. Так в чому ж проблема?
А проблема в тому, що Великий Брат проти. Прес-секретар ради національної безпеки США Гаррет Маркіз застеріг, що співпраця з КНР не принесе італійцям ніякої користі, так ще й завдасть удар по репутації.
Вкрай надумана загроза, якщо врахувати, що ініційовані Пекіном проекти вже допомогли багатьом країнам, що розвиваються в Африці та Азії. Італія до них хоч і не відноситься, але цілком може отримати для себе вигоду з цієї співпраці. Не кажучи вже про те, що Піднебесна є торговим партнером для двох третин країн світу, а це хоч щось та значить.
Географія світової торгівлі змінюється. Особливо в останні роки, і особливо з приходом до влади Дональда Трампа. Саме він розв’язав торговельну війну з Китаєм і країнами тієї ж Європи. Ті, хто в першу чергу дбають про власну економіку, а не про світову солідарності, починають шукати варіанти. І Китай є досить непоганим.
Не будь Франція і Німеччина в такій залежності від США, вони б і самі напевно були б не проти зблизитися з Пекіном. Але доводиться дотримуватися реноме, часто собі на шкоду.
Андрій Шаповалов
