Схід сонця над Невою
Художник Максим Никифорович Воробйов. Цей живописець початку дев’ятнадцятого століття займає особливе місце в російській живопису. Його не можна назвати тільки живописцем, оскільки він вирішував більш складні завдання, ніж тільки написання картин.
А ще він був педагогом, що виховав ціле покоління великих російських живописців.
Картини Максима Никифоровича Воробйова сьогодні не можна назвати еталоном пейзажного мистецтва та живопису взагалі. Чому? Тому, що він дуже мало писав для себе і від душі. Втім, давайте я розповім про все по порядку.
Біографія художника Максима Никифоровича Воробйова
Максим Никифорович Воробйов
Максим Никифорович Воробйов народився у серпні 1787 року в місті Пскові, в сім’ї відставного солдата. Батько майбутнього художника влаштувався служити вахтером в Академію і в 1797 році Максима взяли вихованцем в академію. Хлопчик показав великі успіхи в архітектурі, перспективи і живопису. Оскільки Максим Воробйов був прийнятий в академію на «пільгових умовах», то не міг сам вибирати клас для подальшого навчання.
Академічне начальство визначило йому архітектурно-пейзажний клас.
У 1809 році художник Ф. Я. Алексєєв отримав завдання намалювати історичні види міст середньої смуги Росії. У помічники художнику був призначений вихованець академії Воробйов, який запропонував для пожвавлення архітектурних видів Алексєєва написати на вулицях міст людські фігурки. Пізніше виникла ідея «дописати» відвідування цих міст государем Імператором.
Оскільки поставлена задача була виконана успішно і роботи імператору сподобалися, молодий художник був прикомандирований в 1813-1814 році до головної квартири імператора у закордонному поході, а в 1820 році відправився в Палестину, де повинен був заміряти, вичертити і замалювати святі для християн місця. Робота ця була вкрай складною з тієї причини, що мусульманські влади країни були категорично проти такого збереження християнської спадщини та роботи доводилося проводити у великій таємниці від влади.
Максим Никифорович блискуче виконав поставлене завдання, а крім того написав величезну кількість ескізів для подальшої роботи вже в Росії. У 1814 році Воробйов отримує звання академіка, а незабаром його призначають викладачем архітектури та перспективи в мальовничому класі академії.
У вільний час Воробйов пише кілька картин з палестинським ескізів та етюдів, а в 1828 році, за вказівкою імператора, художника відряджають на російсько-турецьку війну для написання етюдів по особливому вказівкою государя, який вирішив особисто очолити похід.
У 1840 році померла дружина художника і ця смерть просто зламала Максима Никифоровича. Він став перероджуватися морально в гірший бік і впав у надмірності». У 1855 році Максима Никифоровича Воробйова не стало.
Перш ніж ви перейдете в галерею робіт художника. Я хочу звернути вашу увагу на ту обставину, що левову частку свого часу віддавав виконання художньо-службових завдань і дуже рідко він писав від свого художнього настрою і відчуття світу. Одна з таких картин – «Гроза або Дуб роздроблений блискавкою», яка була написана після смерті дружини. Ось цю картину він писав від душі. Втім, критики назвали її недосконалою. Але скільки емоцій, скільки душі!
Гроза або Дуб, роздроблений блискавкою. Алегорія на смерть дружини
Велика частина картин художника розійшлася по руках після смерті Воробйова, тобто дісталася новим господарям практично задарма. Тому на сьогоднішній день робіт Максима Никифоровича збереглося дуже мало.
Картини художника Максима Никифоровича Воробйова
Вид московського Кремля з боку Кам’яного моста
Вид Єрусалима
Приморський вид в Італії
Інтер’єр церкви на Голгофі
Печера Різдва Христового у Віфлеємі
Відвідування двох арабських шейхів
Вид Яффи
Італійський ландшафт
Вид поблизу Варни. На березі Чорного моря
Похорон М. І. Кутузова в Петербурзі
Набережна Неви біля Академії мистецтв
Ісаакіївський собор і пам’ятник Петру I
Вхід у храм Воскресіння Христового в Єрусалимі
Внутрішній вигляд Вірменської церкви в Єрусалимі
Осіння ніч в Петербурзі. Пристань з єгипетськими сфінксами на Неві вночі
Захід сонця в Римі
Алея в Альбано
Пральний сад і набережна Неви біля Літнього саду
Вид Московського Кремля з боку Устинського мосту
Вигляд садиби Грузино з боку Волхова
Захід сонця в околицях Петербурга