Подальше зростання концентрації СО2 в атмосфері і світовому океані призведе до того, що життя біля берегів Антарктики перестане існувати із-за сильного закислення глибинних і приповерхневих шарів води. Про це пишуть вчені в журналі Nature Climate Change.
«В майбутньому, шар їдкою води буде знаходитися прямо біля поверхні океану, що зробить життя вкрай складною для коралів і молюсків. Навіть якщо припинити всі викиди прямо сьогодні, ця «зона смерті», все одно виникне, хоча і з деякою затримкою. Невідворотність її появи особливо турбує нас», — заявила Ніколь Ловендуски (Nicole Lovenduski) з університету Колорадо в Боулдері (США).
Далеко не весь вуглекислий газ, що виробляється промисловими підприємствами і автомашинами, потрапляє в атмосферу – значна частина його розчиняється у водах світового океану і не залишає їх впродовж дуже тривалого часу. З одного боку, ця особливість океану гальмує глобальне потепління, а з іншого – вона вкрай негативно впливає на морські екосистеми.
Справа в тому, що його накопичення у воді веде до підвищення її кислотності, що заважає утворенню та існування мінералів, з яких складаються оболонки коралів, раковини молюсків, а також панцирі різних одноклітинних організмів. В результаті цього їх володарі загинуть, що, в свою чергу, зруйнує ланцюга живлення і викличе масову загибель всієї іншої морської фауни.
Особливо сильно, як зазначає Ловендуски, ці процеси проявляють себе в приполярних широтах, де одночасно вище і концентрація СО2 в приповерхневих шарах океану, і є глибинні течії, що доставляють води, багаті вуглекислотою, до поверхні гідросфери.
Керуючись цією ідеєю, вчені прорахували положення кордону, що відокремлює «зону смерті», де кальцієві панцирі планктону і безхребетних тварин вже не можуть існувати, і ще живі ділянки океану.
Як показали їх розрахунки, зараз ця лінія знаходиться приблизно на глибині в тисячу метрів у водах помірних широт планети, і на позначці в 300-400 метрів у приполярних регіонах Антарктики. До 2100 року ситуація різко зміниться – вона підніметься на висоту до 83 метри, причому в 80% ділянок моря вона буде підходити впритул до поверхні води.
Чи можна запобігти подібний результат подій? Як показують розрахунки дослідників, у більшості регіонів Антарктики вже відбулися зміни, що ведуть до формування таких «зон смерті», або ж вони відбудуться в найближчі роки і десятиліття. Вкрай малоймовірно, що навіть радикальне скорочення викидів зупинить цей процес.
У середньому, подібні заходи відкладуть їх формування приблизно на два десятки років. Цього явно не вистачить для того, щоб корали, а також найбільш вразливі молюски, такі як морські янголи (Clione limacina) і чорти (Limacina), встигли пристосуватися до життя без міцних раковин. Все це, як попереджають учені, може зробити приполярні води Антарктики млявими вже до кінця сторіччя.
