Один автомобіліст, який потрапив у ДТП, через кілька місяців після аварії отримав повідомлення про необхідність надання старого страхового поліса. Цей поліс він вже давно викинув, але зумів оперативно зробити дублікат, що виявилося дуже доречним. Про те для чого необхідно зберігати старі поліси, він вирішив розповісти і іншим водіям.
Далі слова автора:
Сталося зі мною одного разу одна не дуже приємна подія, а точніше ДТП.
У той дощовий і туманний вечір п’ятниці першої половини листопада минулого року, їхав я спокійно з славного міста Барнаула в гості в інше місто. У невеликому заторі на виїзді я «цепанулся» за джипом, які рухаються в тому ж напрямку, і їхав вже за ним, бо видимість була дуже погана, а я добряче втомлений. Несподівано джип вирішив різко загальмувати, по мокрій дороженьке пішли ми разом юзом і незабаром, як у задачці з фізики, вчинили абсолютно неупругое взаємодія і залишилися пару метрів рухалися вже як єдине тіло.
Після спілкування з водієм другого «тіла» у нашій системі, з’ясувалося, що дорогу йому перебіг якийсь мужик, якого він побачив тільки в десятці метрів перед собою, т. к. ліхтарі та інші блага цивілізації ми залишили далеко позаду.
«Ну блін, досада яка,» подумали ми і поїхали оформлятися, благо фари цілі і від міста не так і далеко.
Подивившись відео з реєстраторів, інспектор недвозначно поцікавився у мене, мовляв будь між нами додаткові 20 метрів, зміг би я уникнути цього казусу? Зрозумівши що правило «жопных пригод» (за задню частину авто несе відповідальність той хто в неї вписався) працює проти мене, я не став сперечатися, т. к. мужик претензій не мав, для нього страховий випадок, а мені ніби і гріх скаржитися, тільки капот запаскою пом’яло, ми швиденько оформилися і поїхали далі хто куди.
Все б нічого, я і встиг забути про цей випадок, але в один прекрасний лютневе недільний ранок я отримав повідомлення про замовний листі, за яким відразу ж і побіг до найближчого відділення (чекав посилку від дядька, зрадів вже). Але коли отримав конверт і розкрив його, дуже здивувався.
«Ось це прикол» подумалося мені. Зателефонувавши за номером вказаним в кінці, мені повідомили, що раз вже все нормально, то просто принесіть старий поліс страхування до нас в офіс і ми перевіримо його на справжність.
Все б нічого, але цей лист щастя прийшло аж на початку лютого, а старий поліс у мене закінчився 23 листопада минулого року. І я навіть не пам’ятав викинув я його або вжив за призначенням в кімнаті усамітнення і спокою.
«Нічого страшного, тоді пройдіть за місцем реєстрації минулого поліса, знайдіть агента, його робив і попросіть його зробити дублікат, або ще щось там. А самі вони його дістати ніяк не можуть, то кучер поштового екіпажу захворів, то голуби взимку не літають.
Мде… Робив я його ще в 14-му році і гостював я тоді в місті Тюмень, на ювілеї у бабусі. Мдеееее… І потрібно все зробити в 10-ти денний термін, інакше буде не дуже добре.
Виконувати цей захоплюючий квест посеред тижня не хотілося, але і просто забити було боязно. Я вирішив почати з іншого боку — через агентурну мережу мого тюменського дідуся, знайомих у нього накопичилося багато, може бути хто чого і підкаже. Виявилося, що і не даремно, один з його друзів був навіть особисто знайомий з кимось із того далекого офісу і навіть зміг організувати доставку потрібних документів по електронній пошті відразу в офіс барнаульський тутешньому головному юристу. Юрист зітхнув, сказав: «буває, претензій більше не маємо,» і повісив трубку. Фууууууухх зітхнув я.
Цей же знайомий і повідомив мені, що існує така схема: дивляться по часу ДТП, закінчення минулого поліса і місцем його реєстрації. Велика ймовірність, що людина його просто викинув і не зможе швидко відновити справедливість, і треба або платити, або термін проходить, справа йде до суду, а там вже невдачливому автовласнику доведеться напружитися сильніше, чого хочеться не всім. На цьому то і намагаються зрубати трохи грошенят.
ЗБЕРІГАЙТЕ ВСІ СТАРІ ДОКУМЕНТИ, вони вам можуть стати в нагоді в нашому бюрократичному світі.
