Деякі люди вважають, що немає нічого поганого в тому, щоб вимагати у когось допомоги, заходити без стуку до сусідів і лізти в їх холодильник, а також ходити з друзями в ресторан і ніколи не платити за себе. При цьому вихованим людям доводиться долати почуття незручності і підбирати потрібні слова, щоб не образити тих, хто поводиться подібним безцеремонним чином.

Ми в adme.ru вважаємо, що людське нахабство воістину безмежна, як всесвіт. А тому наші читачі ще не раз розкажуть про те, як вони зустріли запеклих нахаб. Ось 17 свіжих історій.

  • у нас сусідка була, вічно заходила позичати, говорила:» хочу пиріг спекти, борошна немає «або» плов затіяла, позичи рис«,»хочу чоловікові щось там посмажити, дай пляшку масла». І жодного разу нічого не повернула. При тому, що у нас помер батько, мати одна крутиться як може, а вони удвох працюють. Плюс початок 90-х, самі пам’ятаєте той час. Мама по доброті душевній спочатку давала, а потім плюнула на цю справу-мовляв, за дуру тримаєш? буду у своїх дітей відбирати, а вас годувати? © antonina slujaeva / facebook

© універ. Нова общага / тнт

  • у мене теж далека родичка попросила пару речей. Мовляв, ти так добре одягаєшся. Я подарувала. А потім вона всім розповідала, що я їй «сміття» віддала. Це вона про шовкову сукню і атласну спідницю, які я і сама могла ще носити. © аля герюгова / facebook
  • на одній з попередніх робіт всі дівчата залишали косметички в загальній шафі, щоб до роздягальні до своїх сумок не бігати. І одна внадилася користуватися моєю косметикою після того, як я одного разу позичила їй крем для рук. Причому робила вона це в мою відсутність, я не помічала. Одного разу приходжу і бачу, як вона маже губи моїм бальзамом (а він ще такий, що його треба пальцем набирати або пензликом). Кажу: «о, мила, як тобі мій бальзам? мені дуже подобається, нещодавно герпес на губах виліз, так він відмінно допомагає». Колегу злегка перекосило, і з тих пір вона косметичку не чіпала. А герпес у неї на наступний день теж виліз. Хе-хе! © лисяшик / adme.ru
  • наші сусіди по дачі всю зиму жили в будинку. А ми на зиму їхали. Нас вічно обкрадали. Часи були такі, дефіцитні. І сусід запропонував, щоб ми дали свої речі йому на зберігання, так як у нього і кімнат багато, і сарай є. Ми і дали. За подаруночки та іншу подяку. А коли ми приїхали, попросили нам стільці повернути. На що сусід сказав: «а нам на чому сидіти?»і не повернув. © victoria golubovskaya / facebook
  • у студентстві знімала квартиру з 2 подругами, до нас попросилася знайома пожити пару тижнів. Так вона спокійненько споживала нашу їжу, а сама купувала «в общак» найдешевший паштет і батон. Що не заважало їй час від часу заглядати в холодильник і вигукувати: «знову жерти нічого!»ніби спекотне там саме по собі матеріалізується, ага. Ледве витурили через 4 місяці. © ардна скела / adme.ru
  • була у мене приятелька, яка сама кликала в кіно / кафе, а потім так ненароком додавала: «тільки у мене зараз з грошима напряг, ти за мене заплати, а я потім віддам». Гроші, звичайно ж, ніхто не повертав. Після пари таких походів довелося заблокувати її у всіх соцмережах і додати номер в чорний список. Настирлива виявилася. © марія денисюк / adme.ru
  • працювала давно в милому колективі. В обід там вивалювали на стіл хто що приніс і разом їли. Але була одна дівчина, яка ніколи нічого не приносила, зате завжди сідала з нами за стіл. Якось у неї запитали, мовляв, невже важко з собою щось взяти. Відповідь убив наповал:»ми з чоловіком іпотеку взяли і тепер на всьому економимо». Виходить, що ми, що живуть на зніманні і матері-одиначки, самими забезпеченими були. © nataliya kuzmina / facebook
  • колега позичила у мене велику суму грошей з умовлянням, що на першу вимогу віддасть. Дудки! віддала, коли я вже стала наполегливо вимагати, і ще сказала: «нічого було давати!» © ольга смирнова / facebook
  • мене досі «веселить» історія, коли родички вмовляли мене взяти на себе іпотеку, щоб одна з них купила квартиру. Притому що я з 2 дітьми знімала і досі знімаю квартиру, а вони жили в своєму житлі, нехай і крихітному. Дуже сильно здивувалися і образилися, що я не пішла їм назустріч і чомусь не повірила, що вони мене не обдурять. © любов бочарова / facebook
  • я безкоштовно віддала сусідці по під’їзду спортивний костюм, який я купила по інтернету, — він мені не сподобався. Минуло близько місяця. Зустрівши мене на вулиці, вона мені висловила:»після того як ти мені віддала костюм, я досі хворію». © світлана камалієва / facebook
  • молодший брат мого колишнього знайшов покупця на мій mitsubishi montero sport. Без мого відома. Йому просто не вистачало грошей на весілля, а я повинна була продати свою машину і йому віддати половину грошей і навіть більше. А собі купити машинку простіше. Так і сказав: «навіщо тобі така машина?» © гульнар касим / facebook
  • продавав 4 колеса. Поставив ціну-200. Приїхав чувак, оглянув, хороший стан. Каже: «ось, але у мене є тільки 160. Сговоримся?»я при ньому набираю іншого мужика, який подзвонив другим, і кажу йому приїжджати зараз і забирати за 200. Перший, як це почув, тут же дістав відсутні 40. © mike rusis / facebook
  • якось моя бабуся зустріла сусідку, що йде з наших грядок з повною мискою полуниці. «це я віті зібрала», — заявила вона. Бабуся, наївна, подумала, що мені (мені тоді було років 8), а виявилося, що її 20-річному синові віті. © вікторія луцька / facebook
  • вранці після пологів до нас в палату зайшла старша медсестра, яка крутилася в пологовому будинку, і сказала: «дівчатка, моя зміна закінчилася, ви будете мені дякувати?!»від такого нахабства ми просто офігіли. © людмила мельник / facebook
  • я прийшла на роботу з тортом — купила по дорозі, так як після роботи відразу повинна була поїхати в гості. Поставила його в холодильник, пішла працювати. А в обідню перерву побачила, що співробітниця відрізала від мого торта величезний шматок і жере його. На моє обурення вона заявила: «я ж не знала, що ти потім в гості йдеш!»ну а запитати? © олена голованова / facebook
  • продала mercedes ml. Покупець через 2 тижні подзвонив, сказав, що хоче повернути, так як дружина не може до нього звикнути. На повному серйозі здивувався, коли я відмовилася забрати машину назад. © любов несова / facebook
  • згадала про наболіле. Близько дружили з однією парою: схожі інтереси, вік. У чоловіка тоді бізнес йшов відмінно, а у хлопців з грошима було не особливо. Ми 3 роки їх запрошували влітку відпочивати, нам не накладно, а разом веселіше. Для прикладу: їздили з ними на тиждень в рим, з них — тільки квитки на літак, з нас — готель і інше. Але ось криза завітав, бізнес впав, дзвонимо і говоримо: «ех, цього літа вдома сидимо, з грошима швах». Вони такі: «ой, а приїжджайте до нас погостювати тоді!»ми зраділи, приїхали. Я в перший же вечір кажу:»ви вибачте, ми по ресторанах не ходоки, туго з грошима». Потім самі сходили відразу в магазин, забили холодильник. І тут через пару днів приятель такий: «у нас для вас такий сюрприз! очманієте!»привозять нас на машині в ресторан, де ми були 5 років тому. Ностальгія, радість. Поїли, йдемо назад до машини, і тут один за нами біжить: «гей, а рахунок же не оплачений». І дає чоловікові рахунок за 4 осіб. Я психанула, кажу: «слухайте, ну, може, хоч разок за себе заплатите нарешті?! гаразд вже за нас»» у відповідь: «так ви у нас взагалі-то живете безкоштовно!»на наступний день ми зібрали речі і тихенько поїхали. З тих пір ні слуху ні духу. © матильда / adme.ru