Ще багато століть тому помічено, що життя в містах, і особливо — у великих, вкрай несприятливо впливає на здоров’я людей, в тому числі і на психічне.
Однак тільки тепер соціологи, медики і психологи можуть оперувати конкретними цифрами, щоб довести чиновникам: «человейники» небезпечні для життя.
Ірина Зіганшина
Відомо, що в містах мешкає більша частина населення земної кулі, ніж у сільських районах.
А за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я більше 450 мільйонів городян страждають психічними розладами і число їх постійно збільшується.
«Человейники» сводят людей с ума. В прямом смысле слова город
Дитинство має бути зеленим
Вивчивши супутникові знімки, зроблені з 1985 по 2013 роки, данські вчені з Орхуського університету склали карту поширення зелених насаджень навколо дитячих садів і порівняли свої дані з ризиком розвитку у дітей різних психічних розладів у подальшому житті.
Дослідження показало, що діти, які ростуть в оточенні великої кількості зелених насаджень, мають ризик розвитку психічного розладу на 55% нижче, ніж у тих, хто жив у «бетонних джунглях».
І це навіть після врахування інших факторів ризику, таких як соціально-економічне становище, ступінь урбанізації населеного пункту, в якому вони виросли, або сімейна історія психічних розладів.
Колись вважалося, що ризик розвитку психічних розладів може бути викликаний шумом, забрудненням повітря різними інфекціями і поганими соціально-економічними умовами.
Однак тепер стає все більш очевидним, що більша кількість зелених насаджень в районі проживання створює велику соціальну згуртованість і підвищує рівень фізичної активності людей і покращує когнітивний розвиток дітей, а вже всі ці фактори, що впливають на психічне здоров’я людей.
Вчені стверджують, що володіють багатьма доказами того, що природне середовище відіграє важливу роль для психічного здоров’я, ніж вважалося раніше.
І тепер ці знання необхідно враховувати при міському плануванні, створюючи екологічну і здорове середовище.
«Человейники» сводят людей с ума. В прямом смысле слова город
Природа пробуджує доброту
Між тим, цей зв’язок ще в середині 1990-х відзначили американські экопсихологи Френсіс Мінг Куо і Вільям Салліван на прикладі Чикаго.
Про це розповідає психолог Чарльз Монтгомері у своїй книзі «Щасливе місто», яка давно стала бестселером.
Ось як він описує це відкриття:«Як-то вони прогулювалися в одному з тамтешніх районів малоповерхового соціального житла.
Їх вразив очевидний контраст між дворами будинків.
Одні представляли собою голі бетонні майданчики, на інших росли трава і дерева. Бетонні двори завжди були порожніми.
У «зелених», хоча вони виглядали трохи неухоженно, вирувало життя: там сиділи жінки і лущили горох, грали діти.
«Вони здавалися живими, як вітальні в будинках, — згадує Куо. — Ого! Ми подумали, що це може бути важливо».
Куо і Салліван склали списки мешканців, щоб спостерігати і фіксувати активність людей у кварталі.
Вони виявилися праві: незалежно від часу доби, у дворах з рослинністю завжди вирувало життя, а бетонні здавалися «вимерлими».
Раніше Френсіс Куо вже вивчала інші квартали соціального житла, щоб зрозуміти, який ефект справляє вигляд з вікна і загальний вигляд кварталу.
Вона виявила чітку різницю між групами жителів, які спостерігали з вікон природу і «кам’яні джунглі».
«Люди з другої групи психологічно менш стійкі, їм складніше контролювати свої емоції.
Вони можуть зірватися на крик і навіть розпустити руки», — розповідала Куо.
Вони частіше кричали на дітей.
Коли дослідники почали аналізувати поліцейські зведення, то виявили багато вагомих доказів зв’язку між відсутністю рослинності у дворах і рівнем злочинності.
У будівлях, з вікон яких можна було бачити траву і дерева, відбувалося вдвічі менше злочинів, ніж у тих, вікна яких виходили на бетонні двори.
Чим менше «зеленим» був район, тим більше там зазначалося розбоїв, грабежів, убивств.
Це дивно, враховуючи, що, за словами кримінологів, кущі і дерева — зручне прикриття для протиправних дій.
Френсіс Куо зробила висновок, що брак зелені не тільки веде до погіршення здоров’я, але й небезпечний.
Почасти справа в тому, що люди відчувають більше агресії, почасти в тому, що багато жителів покинули будинки з порожніми дворами і там не залишилося пильних сусідів, з якими можна відчувати себе в безпеці.
Укладення Куо допомогли встановити чіткий взаємозв’язок між природою, благополуччям і поведінкою людей.
Крім того, вона виявила соціальний зв’язок.
Люди в зелених районах знали більше сусідів, вважали їх більш добрими і чуйними, частіше спілкувалися, відчували приналежність до свого району.
Частково це було обумовлено тим, що сусіди більше часу спілкувалися в «зелених» дворах.
Але, можливо, була і глибинна причина, яку в ході недавніх досліджень виявили психологи з Рочестерського університету. Вони запропонували добровольцям подивитися різні збірки фотографій.
У тих, кому показували види природи, було зовсім інше ставлення до людей, ніж у тих, кому демонстрували міські пейзажі.
Респонденти з першої групи частіше відзначали, що цінують глибокі взаємини з іншими, а люди з другої групи більше були зосереджені на зовнішніх цінності, наприклад фінансовому становищі.
Потім учасникам дослідження дали по 5 доларів і запропонували поділитися ними з іншими або залишити собі.
Дивно, що чим більше зображень природи учасники бачили, тим щедріше вони опинилися.
Тепер ці результати виявлялися поза лабораторій.
Один з експериментів в Лос-Анджелесі підтвердив, що жителі районів, де більше парків і рослинності, незалежно від доходу і раси, більше схильні до емпатії.
Природа не тільки позитивно впливає на нас, але й пробуджує добре».
І все це дуже недорого…
Звичайно, дуже багато, якщо не все у вирішенні проблем урбанізації впирається в гроші, а точніше – їх відсутність.
Однак, як з’ясували в результаті масового анкетування городян вчені канадського Університету Ватерлоо, навіть дуже прості і недорогі рішення в області міського дизайну зможуть поліпшити не тільки здоров’я, але і соціальні зв’язки між жителями міста.
Вони виявили, що зелені насадження і яскраві елементи міського дизайну асоціюються у городян з високим рівнем щастя і великою довірою до незнайомців, ніж місця, де нічого подібного не зустрічається.
«Вивчені нами проекти міського дизайну є відносно простими і недорогими, але демонструють великий потенціал для поліпшення емоційного і соціального життя людей, — каже Ханна Негамі, учений, що спеціалізується в області когнітивної нейробіології.
— Такі прості речі, як додавання зеленого кольору на бетонну стіну або весела розмальовка пішохідного переходу, вже не кажучи про посадку невеликого скверу, можуть значно поліпшити сприйняття міського громадського простору».
Ці заходи, на переконання фахівців, будуть сприяти і розвитку у громадян соціальних зв’язків, і пом’якшувати їхню соціальну ізоляцію.
Тобто, просто кажучи, створювати комфортне міське середовище.