Бабка і наркоман — вони зійшлися. Хвиля і камінь, Вірші і проза, лід і полум’я.
Обдовбаний наркоман іде по місту, заходить в перший-ліпший будинок, і дзвонить в першу-ліпшу квартиру. Йому відчиняє здивована бабка. Наркоман дивиться
на бабку — бабка — на наркомана. Мовчать. Наркоман каже: — Ну що, бабо! Заходь,
коли прийшла…
Їдуть в автобусі бабка, наркоман і матрос. Бабка обертається до наркоману
— Синку, пробий квиток. Накркоман обертається до матросу
— Солдат, пробий квиточок!
— Я не солдат, я матрос. Наркоман повертається до бабці.
— Приколися, бабка! Ми на кораблі!
Наркоман продає на ринку курку. До нього підходить полуслепая бабка:
— Синку, це курка?
— Ти що, бабо, це хаваетца!
Їде наркомана в автобусі взимку, і стоїть біля відчиненого вікна.
Тут бабця йому і каже:
— Молодий чоловік, закрийте, будь ласка, вікно, на вулиці ж холодно!
— Ти що думаєш, баба, якщо я закрию, то там тепліше стане?!
Баба, стара-престара, підходить до уколотому наркоману, і питає:
— Онучок, а як пройти на Арбат?
Наркоман довго дивиться на неї невидющими очима і відповідає:
— А як тобі, бабо, в кайф, так і йди.
Йде наркоман по тротуару, бачить бабу, і питає в неї:
— Бабцю, а де інша сторона вулиці?
Бабця в подиві показує на протилежний бік вулиці, і каже:
-Он там!
Наркоман у відповідь:
— Дивно, а там мені сказали, що тут…
